Навколосвітня подорож - найскладніше і захоплюючу пригоду, яке тільки можна уявити. Обігнути Землю по великому колу, подолати тисячі кілометрів шляху, вистояти під палючим сонцем і проливним дощем - таке під силу не всім.
Фернан Магеллан здійснив першу навколосвітню подорож. Перша жінка, яка зробила це, - Жанна Барре. Іван Федорович Крузенштерн - перший російський кругосветчік. Джошуа Слока є першою людиною, який здійснив одиночне кругосвітнє плавання.
У цьому списку «перших» не вистачає ще одного імені. Рік Хансен - перша людина, що об'їхав світ на інвалідному візку.
Ловись, рибко…
Річард Марвін Хансен (Richard Marvin Hansen) народився 26 серпня 1957 року народження, в Порт Алберні (Британська Колумбія, Канада). Своє дитинство він провів в невеликому містечку Форт-Сент-Джон, мальовничому містечку з декількома озерами і річками.
Річард ріс дуже активною дитиною, його улюбленими заняттями були спорт, особливо волейбол, і рибалка. Уже тоді він мріяв здійснити кругосвітню подорож на велосипеді.
Коли Ріку було 15, він з друзями вирушив на рибалку. Невідомо, як порибалити хлопці, але золоту рибку вони явно не зловили … 27 червня 1973 року Рік зі своїм другом Доном Алдера (Don Alder) поверталися з риболовлі додому. Удар. І вони летять через заднє скло пікапа кудись в невідомість.
Для Ріка ця невідомість обернулася тяжкою травмою хребта, паралізації нижніх кінцівок і втрати чутливості від пояса до п'ят. Авіакатастрофа перевернула жизнь підлітка із ніг на голову. Замість школи Рік виявився в ванкуверському реабілітаційному центрі.
Реабілітація тривала 7 довгих місяців, але явно була успішною. Ні, Річард, на жаль, не встав на ноги, але він зрозумів, що, незважаючи на це, у нього не може бути ніяких виправдань. Повернувшись додому, він насамперед відправився до свого тренера з волейболу з зухвалим наміром продовжити тренування. Крім того, Рик почав грати в настільний теніс, причому так успішно, що завоював золоту медаль на Pacific Northwest Games для людей із обмеженими фізичними можливостями.
О, спорт, ти - життя!
У 1976 році Рік надійшов в Університет Британської Колумбії (University of British Columbia) на факультет мистецтв … Атлет-мистецтвознавець? Ви маєте рацію, більш ніж дивне поєднання. Але вибору у Хансена не було - на факультет фізичної культури його не прийняли.
Рік насамперед записався не в бібліотеку, а університетську баскетбольну команду «ванкуверські трамваї". А трохи пізніше познайомився з легендарним Террі Фоксом. Вони стали друзями. Террі і Ріка об'єднувала ідея, що спорт може переламати ставлення до людей з обмеженими фізичними можливостями, а самим інвалідам по-новому поглянути на своє тіло і своє життя.
Щоб довести це, Рик взяв участь в «Рікатоне» - 32-кілометровий марафон, мета якого полягала в зборі грошей для допомоги параспортсменам. Одночасно з цим Хансен добре виявляв себе в баскетболі, волейболі та інших видах спорту. Настільки добре, що керівництво університету, де він навчався, не могло не помічати цього - в 1977 році Ріка перевели на факультет фізичної культури, а ще через кілька років він став першим дипломованим фахівцем з фізичного виховання на інвалідному кріслі.
За час навчання Ріку тричі привласнювали звання «Кращого спортсмена-інваліда» - в 1979, в 1980 і 1982 роках. У 1980 він взяв золото, срібло і бронзу на Паралімпіаді в голландському Арнемі. У 1982 він представляв Канаду на Панамериканських іграх для людей з обмеженими фізичними можливостями. Там Хансен встановив вісім світових рекордів. У тому ж році Рік брав участь в Бостонському марафоні (до речі, за свою спортивну кар'єру він виграв 19 міжнародних марафонів). У 1984 році - знову Паралімпійські ігри і знову срібло і золото.
Людина в русі
Для себе Рік вже довів, що спорт - є життя, залишалося тільки показати людям в усьому світі, що інваліди не мають потреби в виправдань, але їм потрібна підтримка. Щоб привернути увагу до проблем людей з обмеженими фізичними можливостями та зібрати кошти (10 млн. Доларів) на дослідження захворювань спинного мозку, Гансен зважився на немислиму авантюру.
21 березня 1985 року Рик Хансен відправився в кругосвітню подорож під назвою «Людина в русі» (Man In Motion World Tour). Багато крутили біля скроні - це безумство. Але у Річарда була мета:
«Я сподіваюся на те, що люди стануть з повагою, а не з поблажливістю, ставитися до інвалідам, і будуть бачити те, що вони здатні робити, а не те, на що вони здатні».
26 місяців, 40 074 кілометрів, 4 континенти, 34 країни, 85 кілометрів в день, 30 000 ударів по ободів коляски щодня, долаючи себе і негоду.
З Ванкувера в США, Великобританію, Європу, Близький Схід, Нову Зеландію, Австралію, Далекий Схід і знову Америку, Майамі, Нью-Йорк і, нарешті, Ванкувер. 22 травня 1987 року, тисячі городян висипали на вулиці міста, щоб зустріти героя.
Кругосветка Ріка Хансена - безпрецедентне подорож, що потрапило в Книгу рекордів Гіннеса і яке показало всьому світу, що інваліди, незважаючи на складність свого становища вони не звертаються ніяких виправдань.
Рік продовжує займатися громадською діяльністю, допомагати інвалідам та вкладати гроші в вивчення спінальних захворювань. У 2010 році він, як Сем Салліван, був факелоносцем Олімпійських ігор. У цьому ж році Рік та його команда почали масштабні святкування 25-річчя туру «Людина в русі». Хансен сподівається, що його рекорд рано чи пізно буде побитий, світ стане ще більш відкритим і будь-яка людина, не дивлячись на свій стан здоров'я, зможе вирушити в кругосвітню подорож.
Фото: 1, 2, 3, 4, 5, 6
