Суперечливість особистості Джобса - одна з найбільш цікавих тем, яку можна обговорювати дуже довго. Він був і талановитим бізнесменом, визионером, але при цьому його характер і манера поведінки залишали бажати багато кращого.
Найкраще про Джобса можуть розповісти люди, які були знайомі з ним в реальному житті. Особливо цікавий період становлення особистості Стіва - його юність і молодість, адже саме тоді в людині закладається основа його характеру. І від цього нова книга спогадів Кріс Бреннан - першої подружки Стіва Джобса має величезну цінність. Вона знала великого iCEO тоді, коли він тільки-тільки починав свій шлях в бізнесі і був ексцентричним молодим чоловіком, який ще не знав великого успіху.
New York Post опублікував ексклюзивний уривок з книги Бреннан і ми перевели його для вас на російську мову і для зручності розділили на кілька частин. Сьогодні - перша частина захоплюючого уривка з книги Кріс Бреннан. Влаштовуйтеся зручніше, буде цікаво!
Стів говорив, що він часто згадував себе в своєму минулому житті, в якій він був пілотом часів Другої Світової війни. Коли він вів машину, він відчував ніби повинен тягнути кермо назад, як при зльоті на літаку. Це досить цікаво, адже його відчуття були дійсно щирими.
У той час він любив музику Томмі Дорсі, Бені Гудмена і Каунта Бейсі (відомі джазові виконавці - Прим. Ред.) Та на одній з перших вечірок в Apple він навіть танцював під неї, наче надворі були сорокові годи.Стіву були притаманні американська винахідливість і кмітливість, у нього були досить прості уявлення про добро і зло. Але виявилося, що він не був пілотом літака - немає, це було щось зовсім інше. У 1977 він літав вже не на літаку, а на ракеті, яка проривала атмосферу.
Приблизно в той же період, Стів, я і Деніел (Коттке) переїхали в орендований будинок в Купертіно, біля Presidio Drive - якраз біля першого офісу Apple. Це було ранчо з чотирма спальнями. Стів зізнавався мені, що не хотів залишатися в ньому один-на-один зі мною, тому разом з нами туди переїхав і Коттке.
Наші відносини в ту пору були жахливо нестабільними: ми кидалися з крайності в крайність, з гарячою пристрасті в страшну нудьгу. Коли я запропонувала Стіву розійтися, то він зізнався, що просто не міг довгий час змусити себе попрощатися зі мною. Але тоді ми не розлучилися остаточно. Проте, Стів не хотів, щоб ми жили в одній кімнаті і створювали видимості відносин - він запропонував вирішити питання зі спільним проживанням пізніше. Спочатку, мені було прикро, але потім, все обдумавши я погодилася, що це було краще рішення для нас двох.
Стів перебрався в спальну в передній частині будинку. Це було на нього схоже, він завжди намагався бути попереду всіх, немов капітан корабля. Стів завжди відстоював своє високе положення. Я поселилася в іншій кімнаті знаючи, що його спальня була гірше моєї. Деніел оселився в вітальні і спав на підлозі поруч з фортепіано. У цьому було дуже дивне чарівність.
Але через місяць Стів буквально взяв мене на руки і переніс всі мої речі в свою спальну, а сам він перебрався в мою кімнату. До нього дійшло, що моя кімната була краща за ту, де він спочатку жив. Йому було все одно, що я відчувала себе приниженою через раптове переїзду. Навіть після того, як ми помінялися кімнатами, ми іноді проводили час разом. 15 років по тому, будучи вже одруженим, Стів зателефонував і подякував мені за час, що ми проводили разом. Тоді мені здалося це досить дивним вчинком з його боку і я зрозуміла, що чоловіки, бувають … дуже різними.
Ми згадували різні моменти наших відносин. В основному, Стів згадував яких жахливих він ставав, коли я починала в чомусь заплутується. Але він мав рацію в тому, що наші заняття любов'ю були піднесеними. Може бути Стів вважав, що у кохання є свої закони, але навіщо було міркувати про них в тому телефонній розмові через стільки років?..
***
Читайте продовження уривка з книги Кріс Бреннан вже завтра! Залишайтеся на MacRadar, далі буде тільки цікавіше.
